конкреції

конкреции - concretions, nodules - *Konkremente, Konkretionen - мінеральні утворення переважно сфероїдної форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою. Формування конкреції проходить від центру. Центрами К. можуть бути зерна мінералів, уламки порід, раковини, зуби і кістки риб, залишки рослин і інш. З різноманітних форм К. переважають кулясті. Зустрічається в товщі осадових порід; є аґреґатом однорідних або різних мінералів. К. складаються звичайно з карбонатів кальцію (кальциту, рідше - арагоніту), оксидів і сульфідів заліза, фосфатів кальцію, ґіпсу, сполук марганцю, а у вапняках часто з кремнекислоти (кременеві жовна). Розміри К. коливаються від часток мм (мікроконкреції) до десятків см і навіть 1 м. К. зустрічаються у відкладах різних геол. систем і в осадах сучасних озер, морів і океанів. У вигляді К. трапляються фосфорити, марказити та інші корисні копалини. На поверхні дна Тихого, Атлантичного та Індійського океанів встановлені значні скупчення залізо-марганцевих конкрецій (бл. 10% всієї площі океаніч. ложа), що є важливим ресурсом мінеральної сировини. Див. залізо-марганцеві конкреції.